Відповідно до пункту 3.5.8.3. "Методичних вказівок з визначення вартості будівельної продукції на території Російської Федерації МДС (81-1.99)" кошти на проведення авторського нагляду проектних організацій за будівництвом визначаються розрахунком у поточному рівні цін. Необхідність проведення авторського нагляду визначається замовником.

Відповідно до пункту 3.5.8.5. "Методичних вказівок з визначення вартості будівельної продукції на території Російської Федерації (МДС 81-1.99)" кошти, пов'язані з випробуванням паль, проведеним підрядної будівельно-монтажною організацією за технічним завданням замовника будівництва, визначаються кошторисним розрахунком на підставі проектних даних з нарахуванням накладних витрат і планових накопичень, а також, при необхідності, відповідних нарахувань глави 9 зведених кошторисних розрахунків і кошторисів (витрати на подорожчання робіт у зимовий час і т.д.) і включаються до граф 4 і 8 глави 9 зведеного кошторисного розрахунку.

Відповідно до пункту 3.5.9.1 "Методичних вказівок з визначення вартості будівельної продукції на території Російської Федерації МДС (81-1.99)", в зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва включається резерв коштів на непередбачені роботи і витрати, призначений для відшкодування вартості робіт та витрат, потреба в яких виникає в процесі розробки робочої документації або в ході будівництва в результаті уточнення проектних рішень або умов будівництва по об'єктах (видам робіт), передбаченим у затвердженому проекті.
Резерв визначається від підсумку глав 1-12 у розмірі не більше 2% для об'єктів соціальної сфери і не більше 3% - для об'єктів виробничого призначення.
За унікальним і особливо складних об'єктах будівництва розмір коштів на непередбачені роботи і витрати може бути збільшений в кожному конкретному випадку за узгодженням з Держбудом Росії.

При цьому при визначенні вартості будівництва типових житлових і громадських будівель та інженерних мереж та комунікацій на основі прейскурантів на будівництво (а це - як не кажи-укрупнений показник), розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був не найбільшим як за укрупненими показниками, а найменшим , як для типового будівництва.
При такому порядку відчувався певний здоровий глузд і цей порядок, апробований часом і проіснував кілька десятків років, думається, виправдав себе. У встановленому ж порядку, коли розмір коштів на непередбачені роботи і витрати встановлено в межах 2-3 відсотків як для типових об'єктів, так і для об'єктів, вартість яких визначається за аналогами, УПСС, прейскурантами на споживчу одиницю будівельної продукції та іншими усередненими показниками, здоровий сенс шукати складно.

Виходить, що всі додаткові витрати, пов'язані зі зміною обсягів робіт або з уточненням розцінок компенсувалися з резерву замовника на непередбачені роботи і витрати. На ці непередбачені витрати складалася кошторисна документація і вони окремим рядком оформлялися в актах приймання виконаних робіт як виконані роботи. А з резерву підрядника на непередбачені роботи і витрати компенсувалися, як вже говорилося вище, додаткові витрати підрядника, пов'язані зі зміною підрядником технології будівельного виробництва, заміною механізмів проти передбачених одиничними розцінками, заміною матеріалів з ініціативи підрядника і на більш дорогі, зміною схеми доставки матеріалів і т.д. Тобто, додаткові витрати, пов'язані із зміною фізичних обсягів до резерву підрядника на непередбачені роботи і витрати не ставилися.

У тих випадках, коли за окремими видами об'єктів будівництва законодавством Російської Федерації встановлені пільги по сплаті ПДВ, в даний рядок включаються тільки кошти, необхідні для відшкодування витрат підрядних будівельно-монтажних організацій зі сплати ними ПДВ постачальникам матеріальних ресурсів та іншим організаціям за надання послуг (у тому числі з проектно-вишукувальних робіт). Розмір цих коштів визначається розрахунком залежно від структури будівельно-монтажних робіт.

Однак для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але й про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Економічний аналіз сприяє правильному розумінню інформації.
У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: здійснюється порівняння досягнутих результатів із даними за минулі періоди, з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних факторів на рівень результативних показників; виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи тощо.

Поняття методу і методики економічного аналізу

Метод економічного аналізу, як і метод будь-якої науки, визначається змістом й особливостями досліджуваного предмета, конкретними цілями і завданнями, що ставляться перед аналізом на певному етапі розвитку суспільства та на перспективу. Якщо предмет відповідає на запитання «Що ми вивчаємо?», то метод – «Як вивчаємо, якими способами і прийомами?».

Усі показники, використовувані в аналізі, тісно взаємопов'язані між собою і застосовуються в комплексі, що забезпечує всебічну оцінку досягнутих результатів.
При формуванні системи показників необхідно дотримуватися ряду вимог: у систему повинні входити декілька часткових показників та один узагальнюючий; системі має бути властива інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою і будувати «дерево цілей» економічного та соціального розвитку підприємств; необхідна достатня кількість показників; усі показники повинні бути адекватними (тобто реально відбивати процеси і явища, що відбуваються), динамічними, порівняльними та якісно однорідними, забезпечувати однозначне розуміння досліджуваних явищ і процесів тощо.

Кожний фактор, що впливає на результати роботи підприємства, може складатися з ряду елементів, що у свою чергу виступають як самостійні фактори з певним ступенем впливу на підсумкові показники роботи підприємства. Чим детальніше вивчаються фактори, чим більша їх кількість ураховується при аналізі, тим глибші підсумки такого аналізу.
Тому важливим методологічним питанням в економічному аналізі є дослідження і визначення впливу факторів на величину економічних показників, що аналізуються. Без глибокого та всебічного вивчення факторів не можна зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати плани й управлінські рішення.
Факторний аналіз являє собою методику комплексного та системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показникі