При цьому існувала деяка градація розміру коштів на непередбачені роботи і витрати при визначенні вартості будівництва на різних стадіях:

• При визначенні вартості будівництва на ранній стадії, коли вартість будівництва визначалася на основі укрупнених показників, розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був найбільш високим.

• При визначенні вартості будівництва на стадії робочих креслень по об'єктах індивідуального будівництва, розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був дещо менший.

• При визначенні вартості будівництва на стадії робочих креслень за індивідуальними проектами повторного застосування, розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був ще менше.

• І нарешті, при визначенні вартості будівництва на стадії робочих креслень на основі типових проектів, розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був найменшим, як вже говорилося вище і не перевищував 2%.

При цьому при визначенні вартості будівництва типових житлових і громадських будівель та інженерних мереж та комунікацій на основі прейскурантів на будівництво (а це - як не кажи-укрупнений показник), розмір коштів на непередбачені роботи і витрати був не найбільшим як за укрупненими показниками, а найменшим , як для типового будівництва.
При такому порядку відчувався певний здоровий глузд і цей порядок, апробований часом і проіснував кілька десятків років, думається, виправдав себе. У встановленому ж порядку, коли розмір коштів на непередбачені роботи і витрати встановлено в межах 2-3 відсотків як для типових об'єктів, так і для об'єктів, вартість яких визначається за аналогами, УПСС, прейскурантами на споживчу одиницю будівельної продукції та іншими усередненими показниками, здоровий сенс шукати складно.

Гаразд, залишимо в спокої здоровий глузд, хоча не хочеться. Але і в правовому відношенні встановлений порядок визначення розміру коштів на непередбачені роботи і витрати виглядає далеко не блискуче. Справа в тому, що існує відома постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 13 березня 1986 р. № 328. І в додатку до цієї постанови наводяться граничні розміри коштів на непередбачені роботи і витрати по об'єктах реконструкції та технічного переозброєння. Так ось, граничні розміри коштів на непередбачені роботи і витрати, наведені в цьому документі коливаються від 6% до 10%. І нехай давно вже немає не те, що ЦК, але і самої КПРС, але ж Постанова підписана не лише керівництвом правлячої тоді партії, але і Урядом країни. А Росія оголосила, що вона є спадкоємцем СРСР і закони СРСР, та Постанови Уряду цієї країни дійсні до тих пір, поки не вийшли інші закони, інші Постанови Уряду Росії з цих питань. Але інших Постанов не було. Ні Уряду СРСР, ні Уряду Росії. Значить зазначену ухвалу від 13 березня 1986 року № 328 не втратило своєї сили і понині.

А статус Уряду набагато вище статусу одного з підрозділів цього Уряду. Тому, до цих пір, поки Уряд Росії не перегляне граничний розмір коштів на непередбачені роботи і витрати, наведений у Додатку й Постанові ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 13 березня 1986 року № 328, цим документом слід керуватися. І ніяких застережень, що, мовляв СРСР давно вже немає, тут бути не може.

Більше того, у Цивільному кодексі Росії, у статті 744 п. 1. сказано, що замовник має право вносити зміни в технічну документацію за умови, якщо викликані цим додаткові роботи за вартістю не перевищують десяти відсотків зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Отже, повинні бути передбачені й джерела покриття додаткових витрат. А як же тоді бути, якщо право на внесення зміни дано в розмірі аж до 10%, а граничний розмір коштів на непередбачені роботи і витрати-всього 2-3%? Кожного разу бігати в Держбуд Росії за дозволом? Чи не набігає.

І адже цього разу документ не колишнього СРСР. Цивільний кодекс Росії. І статус цього Цивільного кодексу Росії буде вище навіть ніж статус Постанови Уряду Росії.
Більше того. У тій же статті 744 Цивільного кодексу РФ, у пункті 3 сказано, що "підрядник має право вимагати відповідно до статті 450 цього кодексу перегляду кошторису, якщо з незалежних від нього причин вартість робіт перевищила кошторис не менш, ніж на десять відсотків."

Виходить, що при внесенні замовником змін в технічну документацію, що тягнуть за собою збільшення кошторисної вартості на 10,5%, підрядник має право вимагати перегляду кошторису, а якщо збільшення вартості склало 9,5% - не має. У замовників з'явилася можливість наживатися за рахунок підрядників абсолютно законним чином. Чи добре це?