Метод економічного аналізу, як і метод будь-якої науки, визначається змістом й особливостями досліджуваного предмета, конкретними цілями і завданнями, що ставляться перед аналізом на певному етапі розвитку суспільства та на перспективу. Якщо предмет відповідає на запитання «Що ми вивчаємо?», то метод – «Як вивчаємо, якими способами і прийомами?».

Метод (грецьк.) – шлях дослідження, теорія, вчення.

У широкому плані під методом розуміють шляхи, способи і засоби пізнання дійсності; сукупність органічно взаємозалежних принципів та прийомів дослідження процесів, явищ у природі і суспільстві.

1) Метод економічного аналізу являє собою системне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу окремих факторів на результати діяльності підприємства шляхом оброблення системи показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації спеціальними прийомами з метою підвищення ефективності цієї діяльності.

2) Метод економічного аналізу – це спосіб пізнання і дослідження економічних явищ, що відбуваються на підприємстві, в організації, об'єднанні, галузі.
Правильно вибраний метод аналізу визначає результат дослідження діяльності підприємства, сприяє забезпеченню керівництва необхідною інформацією для прийняття оптимальних рішень щодо управління підприємством.

Метод включає науково обґрунтовану систему принципів, способів та прийомів вивчення предмета економічного аналізу.

Особливостями методу економічного аналізу є:

1) діалектичний підхід до вивчення процесів і явищ;

2) використання системи показників, що з усіх боків характеризують економічну та соціальну діяльність підприємства;

3) дослыдження причин зміни показників, виявлення і встановлення взаємозв'язків між ними за допомогою різних прийомів.

У процесі проведення економічного аналізу використовуються діалектичний метод (який передбачає системний підхід до вивчення об'єктів аналізу), методи індукції й дедукції. Наприклад, при фінансово-економічному аналізі переважно застосовується дедуктивний метод: спочатку вивчаються узагальнюючі показники господарської і фінансової діяльності підприємства (рентабельність, оборотність оборотних коштів та ін.), а потім вони деталізуються, розчленовуються. У техніко-економічному аналізі більше поширення одержав метод індукції, тобто спочатку вивчаються хід господарських операцій і показники, що їх відображають, стосовно робочих місць, виробничих процесів та ланок (ступінь інтенсивного й екстенсивного використання устаткування, його технічний стан, ступінь застосування матеріальних ресурсів, трудомісткість робіт, пропускна здатність виробничих ланок тощо), а потім аналізуються узагальнюючі показники господарської діяльності підприємства шляхом синтезу.

Практичне використання методу економічного аналізу для розгляду управлінських процесів, розкриття і реалізації резервів підвищення ефективності господарювання, прийняття оптимальних рішень з управління економікою виявляється через ряд конкретних методик дослідження окремих боків господарської діяльності, або комплексний аналіз. Методика економічного аналізу – це сукупність спеціальних прийомів вивчення соціально-економічної інформації. Вона включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективне застосування методу.

В аналізі використовується сукупність прийомів та способів, що складають його спеціальний науковий апарат. Прийоми, застосовувані в економічному аналізі, умовно розподіляють на такі групи:

1) традиційні способи і прийоми: порівняння, середні й відносні величини, перерахунок показників, балансовий метод, групування, табличний метод, графічний метод тощо;

2) способи детермінованого факторного аналізу: прийоми елімінування (ланцюгові підстановки, індексний метод, абсолютні та відносні різниці), інтегральний метод, пропорційне ділення тощо;

3) способи стохастичного факторного аналізу: кореляційний аналіз, дисперсійний і компонентний аналіз, сучасний багатомірний факторний аналіз;

4) способи оптимізації показників: методи математичного програмування, економіко-математичні методи; теорія масового обслуговування, теорія ігор, матричні методи тощо.