Діяльність підприємства розглядається як результат різноспрямованого впливу численних факторів економічного, соціального, організаційного, технічного, технологічного характеру. В економічних дослідженнях під фактором розуміють рушійні сили або причини, що викликають позитивні чи негативні зміни показників, які відображають стан і розвиток досліджуваного об'єкта.

Кожний фактор, що впливає на результати роботи підприємства, може складатися з ряду елементів, що у свою чергу виступають як самостійні фактори з певним ступенем впливу на підсумкові показники роботи підприємства. Чим детальніше вивчаються фактори, чим більша їх кількість ураховується при аналізі, тим глибші підсумки такого аналізу.
Тому важливим методологічним питанням в економічному аналізі є дослідження і визначення впливу факторів на величину економічних показників, що аналізуються. Без глибокого та всебічного вивчення факторів не можна зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати плани й управлінські рішення.
Факторний аналіз являє собою методику комплексного та системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Виділяють такі типи факторного аналізу:

1) Детермінований (функціональний) та стохастичний (кореляційний).
Детермінований факторний аналіз досліджує вплив факторів, зв’язок яких із результативним показником носить функціональний характер (повний); тобто результативний показник може бути поданий у вигляді добутку, частки або алгебраїчної суми факторів.
Стохастичний аналіз вивчає фактори, зв’язок котрих із результативним показником є неповним, імовірним, кореляційним.
Якщо при функціональній залежності зміна аргументу завжди супроводжується відповідною зміною функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати кілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що впливають на даний показник. (Наприклад, продуктивність праці при однаковому рівні фондоозброєності може бути не однаковою на різних підприємствах, тому що впливає оптимальність сполучення інших факторів.)

2) Прямий (дедуктивний) і зворотний (індуктивний) аналіз. Перший досліджує від загального до часткового, а другий – від окремих факторів до узагальнюючих показників.

3) Однорівневий та багаторівневий аналіз. Перший передбачає дослідження факторів лише першого рівня без їх подальшої деталізації. При багаторівневому аналізі робиться деталізація факторів на складові елементи з метою дослідження їх поведінки.

4) Статичний (вивчення показників на відповідну дату) і динамічний (дослідження причинно-наслідкових зв’язків у динаміці).
5) Ретроспективний та перспективний.

Головні завдання факторного аналізу:

1) вибір факторів, що визначають результативні показники на базі теоретичних і практичних знань у даній галузі. В аналізі взаємопов’язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що є одним із головних методологічних питань цієї науки;

2) класифікація та систематизація факторів із метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результати діяльності підприємства;

3) визначення форми залежності між факторами й результативним показником: функціональна або стохастична, пряма чи зворотна, прямолінійна або криволінійна;

4) моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показниками (детерміноване чи стохастичне);

5) найголовніший методологічний аспект в аналізі – розрахунок впливу факторів та оцінювання ролі кожного з них у зміні величини результативного показника;

6) практичне використання факторної моделі для управління економічними процесами: підрахунку резервів приросту результативного показника, планування і прогнозування його величини за умови зміни виробничої ситуації.

Фактори можуть класифікуватися за різними ознаками. Основні типи факторів в економічному аналізі:

1) за ступенем впливу на результати роботи підприємства: основні ( що мають вирішальний вплив на результативний показник) та другорядні. У першу чергу варто вивчати вплив основних факторів. Той самий фактор залежно від обставин може бути і основним, і другорядним;

2) за місцем виникнення: внутрішні та зовнішні фактори (тобто ті, що відповідно залежать і не залежать від діяльності даного підприємства);

3) за часом впливу: постійні (що впливають безперервно протягом усього досліджуваного періоду) та тимчасові (вплив яких виявляється періодично, в певний момент часу);

4) за характером впливу: інтенсивні (характеризують ступінь зусилля, напруженість праці в процесі виробництва – за рахунок зростання продуктивності праці, кращого використання всіх ресурсів тощо) й екстенсивні (пов'язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника, з додатковим залученням трудових і фінансових ресурсів);

5) за охопленням дією: загальні (що властиві всім підприємствам або галузям економіки: стан матеріально-технічної бази й ін.) і специфічні (діють в умовах окремої галузі економіки чи підприємства: розташування, розвиток інфраструктури й ін.;

6) за характером дії: об'єктивні, що не залежать від волі та бажання людей, роботи підприємства (ціни на сировину, паливо й ін.) і суб'єктивні (залежать від діяльності окремих людей, підприємств, організацій: ефективність використання ресурсів та ін.);

7) за способом визначення: прямі (вплив яких вивчається безпосередньо, без спеціальних прийомів) і розрахункові (дія котрих визначається за допомогою спеціальних розрахунків);

8) за властивостями явищ та процесів, що відображаються: кількісні фактори (ті, що виражають кількісну визначеність явищ) і якісні (визначають внутрішні якості, ознаки й особливості досліджуваних об'єктів);

9) за своїм складом: складні (комплексні) та прості (елементні) фактори;

10) за ієрархією: фактори першого рівня (ті, що безпосередньо впливають на результативний показник), фактори другого рівня і т.д.
Одним із способів систематизації факторів є створення детермінованих факторних систем. Створити факторну систему – це значить подати досліджуване явище у вигляді алгебраїчної суми, частки або добутку декількох факторів, що впливають на його розмір і знаходяться з ним у функціональній залежності.