1.1.1  Локальні кошториси є первісними кошторисними документами, складаються у поточному рівні цін за формою № 4 (згідно з [1]) і призначені для встановлення кошторисної вартості окремих видів будівельно-монтажних робіт (БМР).

Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (КВ_БМР), яка визначається локальним кошторисом, розраховується на підставі нормативно-розрахункових показників витрат усіх видів ресурсів, необхідних для здійснення БМР, та поточних цін на них (ресурси).

Нормативними показниками є елементні кошторисні норми (РЕКН) – первісні кошторисні нормативи. На основі цих норм і поточних цін на ресурси розраховуються прямі витрати у вартості будівництва (ПВ). Прямі витрати складаються з трьох складових (ПВ=М+ЗП+ЕМ):

–      прямих витрат на матеріальні ресурси (М)

–      прямих витрат на заробітну плату робітників-будівельників (ЗП);

–      прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів (ЕМ).

Другою складовою частиною кошторисної вартості будівництва є загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ), які визначаються не за нормами, а розрахунково. Загальновиробничі витрати – це сума коштів для відшкодування витрат будівельно-монтажних організацій, пов’язаних зі створенням загальних умов будівельного виробництва, його організацією, управлінням і обслуговуванням.

Усі витрати, що належать до загальновиробничих, групуються у три блоки:

І блок – заробітна плата працівників: апарату, старших виконробів (начальників дільниць), виконробів, майстрів, механіків будівельних дільниць, тих, котрі здійснюють господарське обслуговування.

ІІ блок – збір на обов’язкове соціальне страхування, збір на обов’язкове пенсійне страхування, внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення, відрахування на страхування від нещасних випадків.

ІІІ блок – решта статей загальновиробничих витрат.

Заробітна плата працівників (І блок) розраховується, виходячи із трудовитрат цих працівників і відповідної вартості людино-години.

В інвесторських кошторисах указані трудовитрати визначаються за формулою                                      Т_ЗВВ = Т_ПВ × К,

де  Т_ЗВВ – трудовитрати працівників, заробітна плата яких передбачається у ЗВВ, люд.-год.;

Т_ПВ – нормативна трудомісткість робіт, що передбачаються у ПВ, яка враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, люд.-год.;

К – усереднений коефіцієнт переходу від нормативної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, до трудовитрат працівників, заробітна плата яких передбачається у ЗВВ.

Загальновиробничі витрати другого блока (відрахування на соціальні потреби) визначаються від кошторисної заробітної плати, котра обчислюється як сума заробітної плати:

- робітників-будівельників і монтажників (зі складу ПВ);

- робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням будівельних машин і механізмів (зі складу ПВ);

- працівників, заробітна плата яких ураховується у загальновиробничих витратах (зі складу ЗВВ).

На стадії складання інвесторської кошторисної документації кошти на ІІІ блок ЗВВ (решта статей) розраховуються, виходячи з нормативної кошторисної трудомісткості робіт і усереднених показників витрат за цими статтями, обчислених у грошовому виразі на людино-годину нормативної кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах.

К_р.с. = Т_ПВ П ,

де  К_р.с – кошти на покриття решти статей ЗВВ, грн.;

Т_ПВ – кошторисна трудомісткість робіт, котрі передбачаються у ПВ, яка враховує витрати труда робітників-будівельників, монтажників і машиністів, люд.-год.;

П – показники для визначення коштів на покриття решти статей ЗВВ, грн./ люд. - год.