Четверг, 2024-03-28, 10:19 | RSS | Приветствую Вас Гость
Главная | Регистрация | Вход
Кошториси


Меню
Форма входа
Категории раздела
Новини [24]
Цікаві нововведення [3]
Економічний аналіз [4]
Обзор [1]
Статті [11]
Будівництво [5]
Поиск
Друзья сайта
  • Словарик для строителя
  • Цікаве
    Главы и затраты, включаемые в сводный сметный расчет
    Договорная цена
    Затраты на зимнее удорожание
    Затраты по Главе 8. Временные здания и сооружения
    Мебель из ротанга для дачи
    Сводный сметный расчет стоимости строительства
    Порядок составления объектных смет ОС
    Порядок учета стоимости оборудования в составе инвесторской документации
    Затраты по сборке и размещению немонтируемого оборудования, мебели и инвентаря
    Локальная смета на приобретение оборудования (типовая форма № 5)
    Статистика

    Поиск

     › 
     › 
     › 
    Складання локального кошторису на загальнобудівельні роботи (за номерами одиничних розцінок)


    Складання локального кошторису на загальнобудівельні роботи (за номерами одиничних розцінок)
    19:09

    1.3.4 Рядок 1 локального кошторису: Спочатку заповнюються графи1, 2, 3, 4. Номер розцінки 1-24-1 (за вихідними даними) заноситься до графи 2. Повна назва робіт та одиниця вимірювання (гр.3 локального кошторису) наведена у збірниках ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН). За номером розцінки у відповідному збірникові РЕКН знаходимо назву роботи та одиницю вимірювання. В даному випадку – в збірнику № 1 ”Земляні роботи” (додаток Б). У графу 4 локального кошторису заносимо обсяг робіт у тих одиницях, що у таблиці РЕКН (за вихідними даними). Тут же із цієї ж таблиці РЕКН, де знаходиться ця розцінка 1-24-1, виписуються витрати праці робітників-будівельників і машиністів на визначену одиницю вимірювання робіт та заносяться у графу 10 локального кошторису у вигляді дробу – в чисельнику і знаменнику відповідно.

    Далі із збірника одиничних розцінок України (ОРУ) № 1 „Земляні роботи” (додаток В) виписуються у вигляді дробу прямі витрати – всього і в тому числі основна заробітна плата робітників (графа 5), витрати на експлуатацію машин, та у тому числі заробітна плата механізаторів (графа 6). Таким чином, у локальному кошторисі опиняються одиничні показники прямих витрат на виконання одиниці вимірювання робіт. Перемножуючи обсяг робіт (графа 4), що підлягають виконанню, на кожну з одиничних показників (графи 5, 6 та 10), отримують витрати на весь обсяг робіт (відповідно графи 7, 8, 9, 11).

    Слід мати на увазі, що одиничні показники заносяться у локальний кошторис із такою точністю, як показано у РЕКН та ОРУ, а витрати, які обчислені на весь обсяг робіт, – із точністю до цілого числа. Наприклад: прямі витрати на весь обсяг робіт точно дорівнюють: 500,39×0,15=75,06 грн., цифра в графу 7 записується як ціле число з округленням – 75 грн. Те ж саме стосується і витрат праці – також округлення до цілих чисел: 26,77×0,15=4,02 – записується 4. 

    Рядок 2 локального кошторису. Наступна розцінка 1-24-9 пояснюється вимогами вихідних даних (за додатком А), а саме – розроблення ґрунту бульдозерами передбачено з переміщенням ґрунту, наприклад, на відстань 40 м.

    Основна розцінка (1-24-1) передбачує переміщення ґрунту на відстань до 10 м. для врахування витрат на переміщення ґрунту додатково ще на 30 м слід використати додаткову розцінку. Нею є розцінка 1-24-9, яка враховує витрати на переміщення ґрунту на кожні наступні 10 м. Щоб не використовувати тричі одну й ту ж додаткову розцінку (10 м + 10 м + 10 м), достатньо додатковою розцінкою врахувати втричі більший обсяг робіт. Тобто обсяг роботи за додатковою розцінкою розраховується наступним чином: від відстані транспортування ґрунту, що передбачений проектом (40 м), віднімається відстань, що врахована основною розцінкою (10 м). Отриману різницю поділимо на 10 м (тому що додаткова розцінка розрахована на кожні наступні 10 м). Добуток цього результату та обсягу роботи за основною розцінкою (із гр.4 локального кошторису за основною розцінкою) заносимо в графу „Кількість” (гр.4 локального кошторису за додатковою розцінкою). Наприклад, 3*0.Такі основні й додаткові розцінки існують і для інших видів робіт.

    Рядок 3 – розцінка 7-1-3. Виписуючи назву кошторисної норми із збірника РЕКН (додаток Б, таблиця 2), бачимо, що під шифром ресурсу наведено – „за проектом”. Це свідчить про те, що вартість цього матеріального ресурсу (фундаменту) у розцінці не врахована. В збірнику ОРУ (додаток В) біля номера розцінки 7-1-3 стоїть знак зірочки (*). Цей знак указує на те, що розцінка є відкритою, тобто у збірниках розцінок звертається увага на те, що цією розцінкою враховані не всі матеріальні ресурси. Для того, щоб закрити відкриту розцінку наступним рядком кошторису, слід урахувати вартість фундаментів (додаток Г).

     При виконанні курсової роботи слід користуватися характеристикою конструкцій, поданою у вихідних даних. 

    У додатку Г наведені середні кошторисні ціни на деякі вироби, матеріали і конструкції станом на 01.01.2004 р. Із них за технічними параметрами (характеристикою конструкцій) умовам кошторисної норми 7-1-3 відповідає фундамент під шифром С1411-5. При виконанні курсової роботи вид фундаменту (шифр позиції) вибирати слід наступним чином. За розцінкою 7-1-3 передбачається „Укладання блоків і плит стрічкових фундаментів при глибині котловану до 4 м, маса конструкцій до 3,5 т”. У додатку Г фундаменти класифікуються за об’ємом (до 0,2 м3, від 0,2 до 1 м3, більше від 1 до 4 м3). Для визначення об’єму одного фундаменту приймаємо його масу 3,5 т (граничне значення за розцінкою 7-1-3). Об’єм фундаменту такою масою буде складати 3,5:2,5=1,4 м3 (тут 2,5 – маса 1 м3 залізобетонного фундаменту (додаток Г графа 4, таблиця Г.1). Такому об’ємові фундаменту відповідає тільки один тип фундаментів із наведених – під шифром С1411-5.

    Рядок 4. У графу 2 локального кошторису заносимо шифр ресурсу, в графу 3 записуємо назву матеріального ресурсу – фундаменту – так, як наведено в додатку Г, та одиницю вимірювання. Кошторисна вартість такого фундаменту наведена на одиницю вимірювання – м3. У графу 4 потрібно занести кількість фундаментів, що встановлюються у тих одиницях вимірювання, на яку дається кошторисна вартість ресурсу (у м3). Тоді об’єм усіх 74-ох фундаментів буде дорівнювати 103,6 м3 (добуток об’єму одного фундаменту на їх кількість – 74×1,4 = 103,6 м3). Далі із графи 6 таблиці Г.1 вибираємо кошторисну ціну та заносимо у графу 5 локального кошторису. Кошторисна вартість усіх 74-ох фундаментів загальним об’ємом 106,3 м3 визначається як добуток кошторисної ціни за одиницю та об’єму, тобто 186,19×103,6 = 19289 грн. Отриманий результат записуємо в графу 7. Отже, розцінка 7-1-3 стала закритою.

    У графі 2 рядка 4 записано С1411-5. Таким чином зашифрована вартість конкретного матеріального ресурсу – фундаменту збірного залізобетонного з певними технічними характеристикам. Буква і цифри означають:

    С1 – Збірник єдиних кошторисних цін на матеріали, вироби, конструкції;

    С 14 – те ж саме, частина IV;

    С 141 – те ж саме, книга 1 „Залізобетонні вироби”;

    С 1411 – те ж саме, розділ 1 „Конструкції і деталі фундаментів”;

    С 1411-5 – те ж саме, номер позиції в розділі 1 – № 5.

    Отже, кошторисна вартість 1 м3 фундаменту наведена під номером позиції 5 розділу 1 „Конструкції і деталі фундаментів” книги 1 „Залізобетонні вироби” частини IV збірника єдиних кошторисних цін на матеріали, вироби, конструкції.

    рядки 5–10, 20–23  локального кошторису заповнюються й обчислюються аналогічно.

    Рядок 12  – розцінка в цьому рядкові кошторису також є відкритою. Які матеріальні ресурси не враховані нею, можна визначити за таблицею  54 додатка Б, а саме: вікно металеве, зливи і нащільники та елементи кріплення до стін.

    Одиниця вимірювання для розцінки Е9-44-1 – „т”. Отже, загальна маса металу при монтажі віконних блоків обчислюється як сума маси вікон, нащільників та елементів кріплення. Вага одного вікна наведена у додатку Г (код ресурсу – С121-299). Маса нащільників і елементів кріплення невідома й у вихідних даних до виконання курсової роботи відсутня. Тому їх масу при написанні курсової роботи слід приймати умовно – на одне вікно по 1 кг нащільників і 1 кг елементів кріплення. Загальна маса всього металу – 168*52,5+168*1+168*1=9156 кг (9,156 т).

    Для „закриття” розцінки Е10-26-2 (рядок 16) необхідно визначити вартість двох неврахованих видів матеріальних ресурсів – власне дверних блоків марки ДН-21-19Щ (рядок 17, як передбачено кошторисною нормою згідно з додатком Г та додатком А цих методичних указівок) і залізних виробів – комплекту з навісів, замків, дверних ручок тощо (рядок 18, як передбачено кошторисною нормою – додаток Г).

    Обсяг робіт для рядка 16 розраховується як загальна площа 41 блока ДН-21-19Щ площею 3,91 м2 кожний (площа блока конкретної марки наведена в додатку Г). Кількість залізних виробів (комплектів) дорівнює кількості дверних блоків – на 1 дверний блок припадає 1 комплект залізних виробів.

    Рядок 25.  Обсяг робіт із фарбування дверей визначається шляхом збільшення площі дверних блоків за допомогою перехідного коефіцієнта від площі дверного блока до поверхні фарбування. Перехідний коефіцієнт ураховує те, що двері треба фарбувати з обох сторін та ще фарбувати і дверну коробку. Такі перехідні коефіцієнти для визначення об’ємів робіт наведені у „Правилах обчислення об’ємів робіт”, поданих у Технічних частинах збірників РЕКН (додаток Б, збірник 15, таблиця 3, пункт 12).

    Просмотров: 7082 | Рейтинг: 0.0/ 5 из 0 |
    © Pa4o's 2009-2024