Дохід фактора виробництва може бути розділений на два складових елементи: трансфертний дохід і економічну ренту. Відносна частка кожного з цих елементів залежить від еластичності і пропозиції даного фактора.
Трансфертний дохід (перерахування заробітної плати) – це дохід, який повинен отримувати даний фактор виробництва, щоб запобігти переходу його в іншу сферу зайнятості.
Економічна рента – це перевищення оплати фактора виробництва над трансфертним доходом. Вона дорівнює площі між кривою пропозиції факторі і ціною фактора. Дохід, який привертає переміщення (трансферт) нових працівників у галузь, і є трансфертний дохід. Але працівники, які вже знаходяться в галузі, отримують і економічну ренту: тепер вони отримують більше, ніж мінімум, необхідний для простого утримання їх у галузі [Башнянин Г.І. Політична економія: підручник: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. – К.:2002.].
Чим менше еластичність пропозиції праці, тим більше пропорція економічної ренти, бо чим більше збільшення ставки заробітної плати необхідно для залучення нових працівників в галузь, тим більше розмір ренти для працівників, що вже знаходяться у галузі. Якщо еластичність кривої пропозиції праці дорівнює нулю, весь дохід працівників у галузі складається з ренти. Цей випадок характерний для унікального працівника, що володіє особливим талантом (наприклад, кінозірка, письменник зі світовим ім’ям, вчений). У такому разі його дохід визначається головним чином попитом і складається виключно з економічної ренти. Чим популярніший (необхідний) цей працівник, тим вище (праворуч) розташовується крива попиту, тим більший дохід він отримує. Але якщо «популярність» падає, то й дохід такого працівника сходить нанівець. У такій ситуації навіть його резюме не дасть гарантій трудоустройства.
Якщо еластичність кривої, навпаки, абсолютна, то працівники в галузі не отримують ніякої економічної ренти, а весь їх дохід дорівнює трансфертному. Якщо еластичність пропозиції праці висока, то частка ренти мала, а трансфертного доходу велика. У такому випадку навіть невелике зниження ставки заробітної плати змусить деяких працівників покинути галузь, щоб шукати зайнятість в іншому місці. Якщо еластичність пропозиції праці, навпаки, висока, то лише значне зниження ставки заробітної плати зможе змусити деяких працівників покинути галузь.