Бухгалтерський облік використання кошторисів бюджетних установ
Проведено дослідження контроль виконання кошторисів у бюджетних установах. Основні результати дослідження полягають у наступному:
Було визначено, що бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації - є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України "Про Державний бюджет”.
У процесі дослідження виявлено, що існують наступні види кошторисів:
- індивідуальні кошториси – це кошториси, які складаються бюджетними організаціями. Причому незалежно від того, веде бюджетна організація облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, індивідуальний кошторис та план асигнувань складаються за кожною виконуваною нею функцією;
- зведені кошториси – це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються;
- кошториси на централізовані заходи – це кошториси, до яких включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету дозволено законодавством України (централізовані заходи здійснюються головними розпорядниками).
З проведеного дослідження можна сказати, що головними принципами бюджетного фінансування є:
- безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;
- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані з бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;
- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;
- зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.
Було встановлено, що головні розпорядники коштів:
- міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);
- керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);
- голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).
У результаті проведеного аналізу встановлено, що основним результативним показником, що характеризує виконання функцій, покладених на органи державної податкової служби, є обсяг фактично сплачених податків та зборів до Зведеного бюджету України, надходження яких контролюється органами ДПС. Цей показник має тенденцію до зростання.
У справжньому дослідженні виявлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку для неприбуткової організації. На ньому ґрунтуються усі види звітності, а крім того, і фінансові документи (п.2 ст.3 Закону про бухоблік). Тому відправною точкою у складанні та виконанні кошторисів є саме бухгалтерський облік організації. У кошторис заносять вже підсумовані за кожною статтею доходи та витрати, а не суми за окремим первинним документом.
Можна сказати з дипломної роботи, що одним із основних принципів бюджетної системи України є такий принцип відповідальності учасників бюджетного процесу, коли кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній його стадії.
Керівник бюджетної установи відповідає за організацію ефективної системи внутрішнього контролю. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього бюджетного контролю як у своїх бюджетних установах, так і в розпорядників нижчого рівня та відповідних одержувачів бюджетних коштів.
Одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього бюджетного контролю в частині виділених їм бюджетних коштів як у своїх установах, так і в підвідомчих установах.
Таким чином, можна констатувати, що кожен новий рік бюджетна установа починає із складання кошторису. Питання складання кошторису доходів і видатків для бухгалтерів-бюджетників не нове.
