Обсяги будівельно-монтажних робіт для розроблення локального кошторису задаються студентам за варіантами у вигляді вихідних даних (додаток А).

Вихідні дані являють собою назви конструктивних елементів (робіт) і дроби. В чисельнику дробу вказаний номер розцінки (норми РЕКН). У знаменникові дробу наведено обсяг робіт у тих одиницях вимірювання, які передбачені нормою РЕКН (розцінкою). Наприклад, шифр 7-8-12 означає, що у локальному кошторисі слід обчислити вартість „Установлення колон на нижчестоящі колони в будівлі при найбільшій масі монтажних елементів, більшій за 8 т, маса колони до 2 т” – таку назву має ресурсна елементна кошторисна норма (розцінка) 7-8-12. Цифра 0,25 у знаменникові дробу означає, що варіантом передбачено змонтувати 25 шт. збірних конструкцій, тобто колон (одиниця вимірювання цієї розцінки – 100 шт.).

Для деяких розцінок замість обсягу стоїть знак Х, наприклад 10-26-1. У цьому випадкові обсяг робіт визначається таким чином: у вихідних даних (табл.А.1) наведена кількість блоків та їх марка залежно від номера варіанта, а площа кожної марки блока наведена у збірнику кошторисних цін. Отже, обсяг робіт для використання розцінки 10-26-1 у передбачених цією нормою одиницях вимірювання (м2) установлюється множенням кількості блоків на площу одного блока. Такий розрахунок студент повинен виконувати самостійно.
На основі таким чином визначеного обсягу робіт з установлення віконних блоків необхідно розрахувати далі обсяг робіт із їх пофарбування та скління, тому що у вихідних даних він також не вказаний. Площа фарбування віконних блоків визначиться шляхом перемноження загальної площі заповнення прорізів на перехідний коефіцієнт. Такі перехідні коефіцієнти та інші вказівки стосовно обчислення обсягів будівельно-монтажних робіт наведені у технічних частинах до кожного збірника РЕКН (додаток Б, табл.3). Площа скління приймається такою, як площа блока.